Літня поїздка до села у межах філологічної практики поступово перетворюється для студентки Іри на подорож передусім внутрішню. У пошуках матеріалів, серед розмов із сільськими жінками, Іра пізнає історії свого роду — а відтак і себе. Це сучасна українська повість про належність головної героїні до місця, яке, здавалося, вона зовсім не знає, але яке однаково завжди чекає на неї. Це мала бути проста поїздка в село. Двотижневе гостювання у «бабусі», щоб попрацювати над записами для практики, зібрати локальні діалектизми, скласти речі й поїхати назад. Але щось пішло не за планом. Телефон падає у бездонну криницю, Катерина Василівна не пригадує народних пісень, а баба Маруся взагалі починає маніпулювати. (НЕ)пусті балачки з тутешніми жінками, події в Лавринівці, що розгортаються, як випадково знайдений фотоальбом на запилюженому горищі, — все, що трапляється з Ірою, чи то пак Оришкою, врешті приводять до головного запитання: а чия ж вона?
Відгуки
Clear filtersВідгуків немає, поки що.