Повість «Через кладку» письменниця замислювала дуже довго. У ній хотіла сказати про особисте, те, що називала «білою мрією». І силою свого таланту написала історію всепоглинального кохання, яке, однак, не завжди сповнене щастям. У повісті майже немає подій, зате є плетиво настроїв, зустрічей, думок, розкрито глибину почуттів, внутрішній світ головних героїв – Мані Обринської та Богдана Олеся, від імені якого ведеться розповідь. Їхній шлях одне до одного пролягав через кладку, яка у цій зворушливій повісті одночасно символізує і бар’єр, і єднання протилежностей, і загалом людське життя.
